Секачи, серпы, мачете в Харькове

Реальне випробування для ХА3. Групі з 30 чоловік було поставлене завдання розчистити майже лісову дорогу довжиною 3 км, справа і зліва на 2-3 м, до бази відпочинку. З одного боку дороги річка, з другого боку дороги лісовий схил. З дому треба було кожному взяти або сокиру або пилку. Троє чоловік мали бензопили. Отже ранок 7-00 – відправляємся автобусом, 9-00 – вигружаємся на місці. Серед різноманіття радянських сокир і пил, мною було помічено сокиру Fіskars X7, я ж зрозуміло взяв ХА3. Домовився з власником сокири працювати в парі, щоб порівняти результати. Звичайно перед цим всі 30 чоловік перемацали моє чудо із скепсисом на обличчі, а коли я сказав скільки вона коштує, то взагалі забракували. «Ну що ж – подивимся в кінці роботи» - сказав я. Отже завдання просте –дерева діаметром 10-20 см валять бензопили, менші деревця – решта. Дерева обрубуємо від гілля – складаємо на купи, гілля – палимо. Перша година роботи показала відмінні результати ХА3 – з одного маху перерубувався діаметр 2-3 см. Для простоти треба рубати трохи навскоси. Свіжі дерева як по маслу, а от сухі - це вже трохи важкувато. Власник сокири помітно почав відставати і просив час від часу зрубати дерева , які вже наполовину зрубані, але пружинять від землі - легко міняємо кут зрізу ХА3 і – вуаля. Недолік сокири X7, це мала довжина леза, через ,що треба ретельно цілитися. Оскільки зрізати треба майже біля землі, часто потрапляємо на каміння. В мене появилися 2 вмятини рівно по-центру згину леза. Неприємно, прийдеться точити на камені. До речі про точіння – з собою також була точилка Fіskars для ножів і топорів. Точили нею сокиру X7 і радянську – результат відмінний. Точив нею і своє мачете. Друга і третя години роботи зробила своє – відбулася певна спеціалізація у роботі. Бензопили різали великі дерева, я із ХА3 менші зарослі, решта - одні витягали на середину, другі цокали сокирами гілля, треті – тягнули на вогонь, четверті скирдували на вогонь і поправляли, щоб все згоріло. Час від часу , ті хто рубав сокирами гілля просили мою ХА3, щоб порівняти із своїми сокирами – ну що ж , казали, що добре і що хотіли б мати і собі таку. Отже трохи висновків: ергономіка ручки зручна і легка, долоня якраз стискає закінчення і набалдашник не дає злетіти. Коли треба зрубати великий діаметр – брався двома руками. Недолік – це поєднання чорного і жовтого пластику – від енергійних рухів, пішли чорні смуги по жовтому, які легко потім відмилися. Лезо ХА3 відмінно справилося з роботою, але саме більше навантаження припадає на згин леза, можливо цей відрізок леза треба робити іншої закалки, було б добре трохи збільшити вагу .Сіре покриття стерлося на краю крюка і по периметру леза.